Закон україни про внесення змін до Закону України «Про наукову І науково-технічну діяльність» icon

Закон україни про внесення змін до Закону України «Про наукову І науково-технічну діяльність»



НазваЗакон україни про внесення змін до Закону України «Про наукову І науково-технічну діяльність»
Сторінка1/2
Дата конвертації21.08.2014
Розмір0.87 Mb.
ТипЗакон
джерело
  1   2


Проект
Внесено Кабінетом Міністрів України
М. Азаров
«___»____________ 2013 року


ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України

«Про наукову і науково-технічну діяльність»
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Внести зміни до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 12, ст. 165, 1993 р., № 17, ст. 184, 1994 р., № 41, ст. 376, 1995 р., № 13, ст. 85, 1996 р., № 3, ст. 11, 1997 р., № 8, ст. 62, 1999 р., № 2-3, ст. 20, 2000 р., № 28, ст. 223, 2002 р.,
№ 12-13, ст. 92, № 30, ст. 205, 2003 р., № 10-11, ст. 86, № 24, ст. 158, № 37, ст. 300, 2004 р., № 6, ст. 38, № 14, ст. 198, № 17-18, ст. 250, № 15, ст. 228, № 16, ст. 238, 2005 р., № 2, ст. 26, № 5, ст. 121, 2006 р., № 1, ст. 18, № 9, № 10-11 ст. 96, № 22, ст. 199, № 47, ст .463, 2007 р., № 7-8, ст. 66, 2008 р., № 5-6, № 7-8, ст. 78, 2010 р., № 8, ст. 59, № 41-42, № 43, № 44-45, ст. 529, 2011 р., № 22, ст. 148,
2012 р., № 12-13, ст. 82, № 15, ст. 101, 2013 р., № 19-20, ст. 184), виклавши його у такій редакції:

^ «ЗАКОН УКРАЇНИ
«Про наукову і науково-технічну діяльність»
Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку наукової і науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.

Закон спрямований на розвиток науки і техніки та ефективне використання науково-технічного та кадрового потенціалу науки, прискорене інтегрування її надбань у культурну та освітню сфери, галузі, що забезпечують міжнародну конкурентоспроможність і національну безпеку України.

Розвиток науки і техніки є визначальним фактором прогресу суспільства, підвищення добробуту його членів, їх духовного та інтелектуального зростання. Цим зумовлена необхідність пріоритетної державної підтримки розвитку науки як джерела економічного зростання і невід'ємної складової національної культури та освіти, створення умов для реалізації інтелектуального потенціалу людини і громадян у сфері наукової і науково-технічної діяльності, цілеспрямованої політики у забезпеченні використання досягнень вітчизняної та світової науки і техніки для задоволення соціальних, економічних, культурних та інших потреб.
Р о з д і л I

^ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
наука – сфера діяльності людини, спрямована на одержання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи чи суспільства тощо) об'єктивних нових знань про навколишній світ, основою якої є збір, постійне оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтез нових знань або узагальнень, що описують природні або суспільні явища, які досліджуються, та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і прогнозувати їх перебіг;
наукова діяльність – інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування. Основними її видами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження;
науково-технічна діяльність – інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань для вирішення технологічних, інженерних, економічних, соціальних, гуманітарних та інших проблем. Основними її видами є прикладні наукові дослідження, науково-технічні (експериментальні) розробки.

Основними формами науково-технічної діяльності є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, дослідно-технологічні, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов'язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного їх використання;
науково-педагогічна діяльність – педагогічна діяльність у вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти III-IV рівнів акредитації, пов'язана з науковою та (або) науково-технічною діяльністю;
науково-організаційна діяльність – діяльність, що спрямована на методичне, організаційне забезпечення та координацію наукової, науково-технічної та науково-педагогічної діяльності;
фундаментальні наукові дослідження – вид наукової (теоретичної та (або) експериментальної) діяльності, спрямованої на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку.

Результатом фундаментальних наукових досліджень є гіпотези, теорії, нові методи пізнання, відкриття законів природи, невідомих раніше явищ і властивостей матерії, виявлення закономірностей розвитку суспільства тощо;
прикладні наукові дослідження – вид наукової і науково-технічної діяльності, спрямованої на одержання і використання нових знань для практичних цілей.

Результатом прикладних наукових досліджень є нові знання, призначені для створення нових або вдосконалення існуючих матеріалів, продуктів, пристроїв, методів, систем, технологій, конкретні пропозиції щодо розв’язання невідкладних науково-технічних та суспільних завдань;
вчений – фізична особа , яка проводить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження і отримує наукові та (або) науково-технічні (прикладні) результати;
молодий вчений – вчений віком до 35 років, який має повну вищу освіту;
науковий працівник – вчений, що має повну вищу освіту, за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації у випадках, визначених законодавством;
науково-педагогічний працівник – науковий працівник, який за основним місцем роботи займається професійно педагогічною та науковою або науково-технічною діяльністю у вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти III-IV рівнів акредитації;
наукова (науково-дослідна, науково-технологічна, науково-технічна) установа (далі – наукова установа) – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт;

науковий підрозділ – структурний підрозділ юридичної особи, основним завданням якого відповідно до положення про підрозділ є здійснення наукової та (або) науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної діяльності, і більше половини чисельного складу працівників якого становлять посади наукових працівників;
наукова (науково-технічна) робота – проведення досліджень з метою одержання наукового (науково-технічного) результату;
науковий (науково-технічний) проект – комплекс заходів, пов‘язаних із забезпеченням виконання та безпосереднім проведенням конкретних наукових досліджень та (або) науково-технічних розробок, оформлений у вигляді планово-розрахункових документів, необхідних та достатніх для обґрунтування, організації та управління реалізацією проекту;
науковий результат – нове знання, одержане в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо;
науково-технічний (прикладний) результат – одержані в процесі прикладних досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок нове конструктивне чи технологічне рішення, експериментальний зразок, закінчене випробування, розробка, яка впроваджена або може бути впроваджена у суспільну практику.

Науково-прикладний результат може бути у формі звіту, ескізного проекту, конструкторської або технологічної документації на науково-технічну продукцію, дослідного зразка, об’єкта права інтелектуальної власності, проекту нормативно-правового акта або науково-методичних документів тощо;
науково-технічні (експериментальні) розробки – вид науково-технічної діяльності, що базується на існуючих знаннях, отриманих у результаті досліджень чи практичного досвіду, та пов'язана з доведенням таких знань до стадії їх практичного використання.

Результатом науково-технічних (експериментальних) розробок є нові матеріали, продукти, процеси, пристрої, технології, системи, об’єкти права інтелектуальної власності і надання нових послуг або істотне вдосконалення тих, що вже виробляються (надаються) чи введені в дію;
науково-технічні послуги – діяльність у галузі науково-технічної інформації, патентування, ліцензування, стандартизації, метрології та контролю якості, науково-технічного консультування тощо, що пов’язана з аналізом, обробкою, супроводженням тощо результатів наукових досліджень та науково-технічних розробок та сприяє одержанню, поширенню та використанню наукових знань.

Науково-технічні послуги не є науковими дослідженнями та науково-технічними розробками;
наукова (науково-технічна) продукція – науковий та (або) науково-технічний (прикладний) результат, що призначений для реалізації;
грант – фінансові чи інші ресурси, надані на безоплатній і безповоротній основі державою, юридичними, фізичними особами і міжнародними організаціями, які отримали право на надання грантів на території України, для проведення конкретних фундаментальних та (або) прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок за напрямами і на умовах, визначених надавачами гранту;
науково-технічний (науково-технологічний) комплекс (кластер) – це найменування об‘єднання установ, організацій, підприємств, що проводить єдину науково-технічну (науково-технологічну) політику, спільно використовує науково-дослідну, дослідно-конструкторську, технологічну, дослідно-експериментальну та науково-виробничу базу, забезпечує повне або часткове відтворення інноваційного процесу: від формулювання ідеї і проведення наукових досліджень до виготовлення дослідного зразка, випуску дослідної партії та реалізації на ринку продукції.
Стаття 2. Мета і завдання
1. Метою цього Закону є врегулювання відносин, пов'язаних з науковою і науково-технічною діяльністю, та створення умов для підвищення ефективності наукових досліджень і використання їх результатів для забезпечення розвитку усіх сфер суспільного життя.
2. Основними завданнями цього Закону є визначення:

правового статусу суб'єктів наукової і науково-технічної діяльності, матеріальних та моральних стимулів забезпечення престижності та зумовленої суспільними потребами пріоритетності цієї сфери людської діяльності, залучення до неї інтелектуального потенціалу нації;

економічних, соціальних та правових гарантій наукової і науково-технічної діяльності, свободи наукової творчості;

основних цілей, напрямів та принципів державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності;

повноважень органів державної влади щодо здійснення державного регулювання та управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності.
Стаття 3. Законодавство України про наукову і науково-технічну діяльність
1. Законодавство України про наукову і науково-технічну діяльність складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у процесі здійснення такої діяльності.

Р о з д і л II
^ ПРАВОВИЙ СТАТУС СУБ'ЄКТІВ НАУКОВОЇ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 4. Суб'єкти наукової і науково-технічної діяльності
1. Суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації, організації, установи, підприємства, що мають відповідні наукові підрозділи, громадські організації у науковій та науково-технічній діяльності (далі - громадські наукові організації).
Стаття 5. Вчений
1. Вчений є основним суб'єктом наукової і науково-технічної діяльності.
2. Вчений має право:

обирати форми, напрями і засоби наукової і науково-технічної діяльності відповідно до своїх інтересів, творчих можливостей та загальнолюдських цінностей;

об'єднуватися з іншими вченими в громадські організації, постійні або тимчасові наукові колективи для проведення спільної наукової і науково-технічної діяльності;

брати участь у конкурсах на виконання наукових досліджень, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел відповідно до законодавства України;

здобувати визнання авторства на наукові і науково-технічні результати своєї діяльності;

публікувати результати своїх досліджень або оприлюднювати їх іншим способом, у порядку, встановленому законодавством України;

брати участь у конкурсах на заміщення вакантних посад наукових і науково-педагогічних працівників;

отримувати, передавати та поширювати наукову інформацію;

здобувати державне і громадське визнання через присудження наукових ступенів, вчених звань, премій, почесних звань за внесок у розвиток науки, технологій, впровадження наукових, науково-технічних результатів у виробництво та за підготовку наукових кадрів.
3. Вчений при здійсненні наукової, науково-технічної та науково-педагогічної діяльності зобов'язаний:

не завдавати шкоди здоров'ю людини, її життю та довкіллю;

додержуватися етичних норм наукового співтовариства, неухильно дотримуватися норм права інтелектуальної власності.
Стаття 6. Науковий працівник
1. Науковий працівник здійснює науково-дослідну, науково-педагогічну, дослідно-конструкторську, дослідно-технологічну, проектно-конструкторську, проектно-технологічну, пошукову, проектно-пошукову роботу та (або) організовує виконання зазначених робіт у наукових установах, вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, наукових підрозділах організацій, установ, підприємств.
2. Робочий час наукового працівника становить 40 годин на тиждень.

Робочий час наукового працівника включає час виконання ним наукової (науково-технічної), навчальної, методичної, консультативної, експертної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків.

Рекомендований перелік видів наукової (науково-технічної), навчальної, методичної, експертної консультаційної та організаційної роботи для наукових працівників встановлюється центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері науки.

Норми часу наукової (науково-технічної), методичної, експертної, організаційної роботи визначаються науковою установою.
3. Науковий працівник має право:

об'єднуватись в професійні спілки, бути членом і брати участь в діяльності громадських об'єднань і політичних партій;

на мотивовану відмову брати участь в науковій (науково-технічній) діяльності, результати якої можуть мати негативні наслідки для самого наукового працівника, людини, суспільства або довкілля;

на матеріальну підтримку виконуваних досліджень за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування відповідно до законодавства України;

на іменні та інші стипендії, а також премії, що встановлюються державою, юридичними та фізичними особами;

на об'єктивну оцінку своєї діяльності та отримання матеріальної винагороди відповідно до кваліфікації, наукових результатів, якості та складності виконуваної роботи, а також одержання доходу чи іншої винагороди від реалізації наукового або науково-прикладного результату своєї діяльності;

на роботу в режимі гнучкого робочого часу в порядку, встановленому в науковій установі;

займатися викладацькою діяльністю, надавати консультативну допомогу, а також бути експертом відповідно до законодавства України;

працювати за сумісництвом на умовах погодинної оплати праці;

займатися підприємницькою діяльністю відповідно до законодавства України.
4. Науковий працівник зобов'язаний:

провадити наукові дослідження відповідно до укладених договорів (контрактів);

представляти результати наукової і науково-технічної діяльності шляхом наукових доповідей, публікацій та захисту дисертацій;

у встановленому порядку проходити атестацію на відповідність займаній посаді;

постійно підвищувати свою кваліфікацію.
5. Прийняття на роботу наукових працівників здійснюється на конкурсних засадах, крім випадків прийняття на роботу наукових працівників за строковими трудовими договорами, в порядку переведення та у інших випадках, передбачених законодавством України або статутом (положенням) наукової установи.

Типове положення про Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних наукових посад бюджетної наукової установи затверджується Кабінетом Міністрів України.

Для інших наукових установ порядок та умови проведення конкурсу на заміщення таких посад передбачається їх статутами.
6. Науковий працівник не може бути примушений провадити наукові дослідження, якщо вони або їх результати викликають або можуть викликати шкідливі для здоров'я людини, її життя та довкілля наслідки, а також не може бути притягнутий до відповідальності за відмову від участі у таких дослідженнях.
Стаття 7. Наукова установа
1. В Україні діють наукові установи державної, комунальної та приватної форм власності, які мають рівні права у здійсненні наукової, науково-технічної та інших видів діяльності.

Наукова установа діє на підставі статуту (положення), що затверджується в установленому порядку.
2. Рішення про створення наукової установи приймається засновниками, а щодо наукових установ, що створюються Національно академією наук, національними галузевими академіями наук, органами державної влади, в тому числі щодо державних підприємств, які підпадають під дію статті 1 цього Закону – Кабінетом Міністрів України з урахуванням письмового висновку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері науки.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері науки у місячний термін за участю координаційної ради з відповідного пріоритетного напряму розвитку науки і техніки розглядає проект рішення про створення або реорганізацію державних наукових установ з відповідним обґрунтуванням і подає заінтересованому центральному органові виконавчої влади, академії наук мотивований письмовий висновок.

Реорганізація та ліквідація вказаних наукових установ здійснюється в такому ж порядку.
3. Наукова установа відповідно до законодавства та за погодженням із засновником може бути засновником (співзасновником) інших юридичних осіб, які провадять свою діяльність відповідно до напрямів наукової та науково-технічної діяльності наукової установи та (або) сприяють виконанню інших її статутних завдань.

Наукові установи можуть утворювати за погодженням із засновником науково-технічні (науково-технологічні) комплекси, входити до інших об‘єднань юридичних осіб із збереженням статусу юридичної особи та фінансової самостійності з метою виконання своїх статутних завдань.
4. Матеріально-технічна база наукових установ включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші матеріальні цінності, нематеріальні активи.

Відповідно до законодавства та з урахуванням організаційно-правової форми наукової установи з метою забезпечення її статутної діяльності власником (власниками) закріплюються на основі права господарського відання, оперативного управління або передаються у власність будівлі, споруди, майнові комплекси, комунікації, обладнання, транспортні засоби та інше майно.
5. Землекористування та реалізація прав власника земельних ділянок, у тому числі набуття відповідних прав на землю, здійснюється науковими установами відповідно до земельного законодавства.

Земельні ділянки передаються державним і комунальним науковим установам у постійне користування у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, і не можуть бути вилучені за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування без згоди на те від засновника.

Передача в оренду державними (комунальними) науковими установами закріплених за ними на правах оперативного управління, господарського відання об’єктів власності, а також земельних ділянок, здійснюється без права їх викупу відповідно до законодавства.
6. Наукова установа з метою перепідготовки наукових працівників та спеціалістів може здійснювати навчання за програмами післядипломної професійної освіти в установленому порядку.
7. Наукова установа відповідно до договору, укладеному з іншою науковою установою або вищим начальним закладом III-IV рівня акредитації, може створювати структурні підрозділи (лабораторії), які здійснюють наукову та науково-технічну діяльність на базі цієї наукової установи або такого навчального закладу з урахуванням освітніх програм та тематики наукових досліджень.
8. Наукова установа зобов’язана підтримувати та розвивати свою науково-дослідну та дослідно-експериментальну базу, оновлювати виробничі фонди.
9. Управління науковою установою здійснює її керівник.

Керівник наукової установи, як правило, обирається таємним голосуванням на зборах колективу наукових працівників на визначений її статутом (положенням) термін (але не більше ніж, на 5 років) і затверджується власником наукової установи або уповноваженим ним органом, якщо інше не передбачено статутом (положенням) наукової установи.
10. Основною структурною одиницею наукової установи є науковий відділ, лабораторія тощо. Для вирішення окремих завдань можуть створюватись тимчасові творчі колективи тощо.
11. Керівники структурних підрозділів наукової установи обираються на посади на конкурсних засадах на термін (не більше ніж, на 5 років).
Стаття 8. Державні наукові установи
1. Державними (бюджетними) науковими установами є наукові установи, засновані на державній власності.

Державні (бюджетні) наукові установи створюються, реорганізуються та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Державним (бюджетним) науковим установам передаються у постійне безоплатне користування земельні ділянки, основні засоби, інше майно та обладнання згідно із законодавством України.

Державні (бюджетні) наукові установи, державні вищі навчальні заклади III – IV рівнів акредитації на умовах та в порядку, визначеному цим законом, можуть бути засновниками (співзасновниками) господарських товариств, діяльність яких полягає у практичному застосуванні (впровадженні) об‘єктів права інтелектуальної власності, майнові права на які мають такі наукові установи, вищі навчальні заклади та які провадять свою діяльність відповідно до напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності наукової установи, вищого навчального закладу та (або) забезпечують виконання їх статутних завдань.
2. Державні наукові установи можуть бути також засновниками (співзасновниками) інших впроваджувальних та консалтингових підприємств, які провадять свою діяльність відповідно до напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності наукової установи та (або) забезпечують виконання її статутних завдань.

Державні наукові установи можуть бути орендодавцями нерухомого майна, за погодженням центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, до сфери управління яких це майно належить, а також щодо іншого окремого індивідуально визначеного майна. Орендна плата, отримана від передачі в оренду майна державних наукових установ, в повному обсязі спрямовується на виконання статутних завдань таких установ.
3. Державні (казенні) підприємства, на які поширюються положення цього Закону, можуть бути орендодавцями цілісних майнових комплексів структурних одиниць і підрозділів та нерухомого майна, за погодженням органу до сфери управління яких це майно належить, а також щодо іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Державні (казенні) підприємства, на які поширюються положення цього Закону, а також науково-технологічні комплекси, засновані на державній власності, звільняються від сплати до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами своєї фінансово-господарської діяльності за звітний період і зобов'язані не менш як 50 відсотків чистого прибутку від своєї діяльності спрямовувати на проведення ініціативної наукової та науково-технічної діяльності, фінансування інновацій та розширення власних науково-технологічних, дослідно-експериментальних і проектних матеріально-технічних баз.
Стаття 9. Керівництво науковою установою
1. Керівник наукової установи має такі права і обов’язки:

вирішує питання її діяльності відповідно до статутних завдань;

представляє наукову установу в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності;

відповідає за результати діяльності наукової установи перед власником або уповноваженим ним органом;

в межах своєї компетенції видає накази і розпорядження;

визначає функціональні обов'язки працівників;

призначає частину складу вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради наукової установи;

здійснює інші повноваження, передбачені статутом (положенням) наукової установи.

Керівник наукової установи щорічно звітує перед колективом наукових працівників про свою діяльність.
2. Вимоги щодо призначення керівника бюджетної наукової установи та керівників її структурних підрозділів:

кандидат на посаду керівника бюджетної наукової установи повинен бути громадянином України, вільно володіти державною мовою, мати вчене звання професора, ступінь доктора наук і стаж роботи на посадах наукових працівників не менш як десять років та вік, що не перевищує 75 років;

особа не може перебувати на посаді керівника бюджетної наукової установи більш як два строки;

власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов’язаний оголосити конкурс на заміщення посади керівника бюджетної наукової установи не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку контракту особи, яка займає цю посаду. У разі дострокового припинення повноважень керівника конкурс оголошується протягом тижня з моменту утворення вакансії;

власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) приймає (приймають) пропозиції щодо претендентів на посаду керівника бюджетної наукової установи і протягом десяти днів вносить (вносять) кандидатури претендентів, які відповідають вимогам цього Закону, на розгляд зборів колективу наукових працівників бюджетної наукової установи;

кожен член зборів колективу наукових працівників може голосувати лише за одну кандидатуру або не підтримувати жодну з кандидатур.
3. Власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов’язаний затвердити на посаду керівника бюджетної наукової установи кандидатуру, яка набрала більш як 50 відсотків голосів статутного складу зборів колективу наукових працівників бюджетної наукової установи.

Якщо жоден з претендентів на посаду керівника бюджетної наукової установи не набрав у першому турі необхідної кількості голосів (більш як 50 відсотків голосів статутного складу зборів колективу наукових працівників бюджетної наукової установи), проводиться другий тур голосування.

До участі у другому турі допускаються два кандидати, які у першому турі набрали найбільшу кількість голосів.

Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов’язаний призначити на посаду керівника вищого навчального закладу особу, яка набрала у другому турі більшість голосів від статутного складу зборів колективу наукових працівників бюджетної наукової установи.
4. Контракт з обраним керівником бюджетної наукової установи укладається на п’ять років не пізніше одного місяця з дня обрання.
5. Керівник бюджетної наукової установи може бути звільнений з посади власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) на підставах, визначених законодавством про працю, а також за порушення статуту (положення) бюджетної наукової установи та умов контракту. Керівник бюджетної наукової установи може бути також звільнений з посади у зв’язку з прийняттям рішення про його відкликання органом, який його обрав на посаду. Подання про відкликання керівника може бути внесено на розгляд зборів колективу наукових працівників бюджетної наукової установи не менш як половиною статутного складу наглядової або вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради бюджетної наукової установи. Рішення про відкликання керівника бюджетної наукової установи приймається більшістю голосів за умови присутності не менш як двох третин статутного складу зборів колективу наукових працівників бюджетної наукової установи.
6. Для наукових установ інших форм власності конкурсний відбір керівника здійснюється у порядку, встановленому статутом (положенням) цих установ.
Стаття 10. Вчена (наукова, науково-технічна, технічна) рада наукової установи
1. Вчена (наукова, науково-технічна, технічна) рада наукової установи є колегіальним органом управління науковою і науково-технічною діяльністю наукової установи, який виконує науково-організаційні та консультативно-дорадчі функції.
2. Кількісний склад членів вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради наукової установи визначається статутом (положенням) наукової установи. Не менш як три чверті складу вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради обирається таємним голосуванням колективу наукових працівників, а решта її членів призначається наказом керівника цієї наукової установи.

Керівник наукової установи, його заступники і вчений секретар наукової установи є членами вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради наукової установи за посадою.

З метою представництва інтересів трудового колективу до складу вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради наукової установи може входити керівник первинної профспілкової організації (профспілковий представник) наукової установи (за згодою).
3. До виключної компетенції вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради наукової установи відносяться питання щодо:

наукової і науково-технічної оцінки тематики та результатів науково-дослідних робіт;

затвердження поточних планів наукових досліджень;

затвердження тем дисертацій здобувачів та аспірантів, їх наукових керівників (консультантів);

затвердження результатів атестації наукових працівників, аспірантів, докторантів та здобувачів;

подання про присвоєння вчених звань старшого наукового співробітника, доцента і професора;

висування видатних наукових праць для присудження премій та медалей, в тому числі міжнародних;

порушення клопотань про присвоєння працівникам наукової установи вчених та почесних звань;

висування кандидатів у дійсні члени (академіки) і члени-кореспонденти Національної академії наук та національних галузевих академій наук;

погодження річного звіту наукової установи.
4. Консультативно-дорадчими є рішення вченої ради щодо:

визначення перспективних напрямів наукової і науково-технічної діяльності;

удосконалення структури наукової установи;

координації та наукового співробітництва з іншими організаціями та установами;

інших питань діяльності наукової установи, прийняття остаточних рішень з яких віднесені її статутом (положенням) до компетенції директора або керівних органів.
5. При науковій установі можуть створюватися спеціалізовані вчені ради для захисту дисертацій за відповідними спеціальностями у порядку, передбаченому законодавством України.
Стаття 11. Державна атестація наукових установ
1. З метою визначення ефективності діяльності наукових установ, відповідності одержуваних ними результатів державним пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності та завданням науково-технічного розвитку проводиться державна атестація наукових установ.

Для наукових установ державної, комунальної форм власності, а також інших форм власності, у статутних фондах яких частка належить державі, державна атестація проводиться в обов‘язковому порядку не менше одного разу на п'ять років, для новоутворених – не пізніше, ніж через 3 роки після їх створення.

Для наукових установ інших форм власності державна атестація може бути проведена за ініціативою таких установ.
2. Дострокова державна атестація наукової установи може бути ініційована:

науковою установою;

органом, державними академіями наук для наукових установ, які перебувають у їх віданні;

центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері наукової та науково-технічної діяльності, за дорученням Кабінету Міністрів України.
3. Державна атестація наукових установ проводиться у два етапи:

попередня атестація, яка проводиться органом або державними академіями наук тих наукових установ, що перебувають у їх віданні. Для наукових установ, що не перебувають у віданні будь-якого органу або державних академій, попередня атестація проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері наукової та науково-технічної діяльності;

державна атестація, яка проводиться Міжвідомчою державною комісією з атестації наукових установ, утвореною при центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері наукової та науково-технічної діяльності.
4. При проведенні атестації наукових установ здійснюється їх оцінювання за наступними напрямами:

кадровий науковий і науково-технічний потенціал;

стан матеріально-технічної бази;

результативність наукової та науково-технічної діяльності.
5. Затвердження результатів попередньої атестації проводиться Міжвідомчою державною комісією з атестації наукових установ, утвореної при центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері наукової та науково-технічної діяльності.

Результати державної атестації наукових установ затверджуються наказом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері наукової та науково-технічної діяльності.
6. Атестація наукової (науково-технічної) діяльності вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації проводиться під час їх акредитації.
7. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері наукової та науково-технічної діяльності, здійснює ведення бази даних про результати державної атестації наукових установ.
8. Результати державної атестації наукових установ використовуються органами, у сфері управління (відання) яких знаходяться наукові установи, під час:

планування обсягу видатків державного бюджету для забезпечення діяльності таких установ;

формування тематики наукових досліджень та науково-технічних розробок таких наукових установ;

розгляду питання продовження (дострокового розірвання) контракту з керівником наукової установи;

розгляду питання щодо реорганізації, ліквідації наукової установи.
9. У разі не проходження атестації наукова установа має право на повторну атестацію, яка має бути проведена не пізніше, ніж через 1 рік після затвердження Міжвідомчою державною комісією з атестації наукових установ результатів попередньої атестації.

У разі повторного не проходження атестації науковою установою орган, у сфері управління (відання) якого знаходиться наукова установа, зобов’язаний вжити заходів щодо її ліквідації.
Стаття 12. Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави
1. Для надання державної підтримки науковим установам усіх форм власності, діяльність яких має важливе значення для науки, економіки та виробництва, створюється Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави.

Наукові установи усіх форм власності, що пройшли державну атестацію (акредитацію), включаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності, до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.

Строк перебування в Державному реєстрі складає 5 років.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності, розміщує інформацію про перелік наукових установ, що включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, на своєму веб-сайті та забезпечує безкоштовний доступ до цієї інформації.
2. Наукові установи, включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави:

користуються податковими пільгами відповідно до законодавства України;

не можуть змінювати наукову і науково-технічну діяльність на інші види діяльності;

зобов'язані не менш як 50 відсотків доходу від своєї діяльності спрямовувати на проведення науково-дослідних робіт та розвиток дослідницької матеріально-технічної бази;
3. Зміна наукової і науково-технічної діяльності на інші види діяльності є підставою для виключення наукової установи з Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.
Стаття 13. Центри колективного користування науковим обладнанням
1. Центри колективного користування науковим обладнанням утворюються у формі структурного підрозділу наукової установи, вищого навчального закладу IV рівня акредитації або самостійної юридичної особи незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності з метою надання доступу до унікального обладнання для проведення наукових досліджень вітчизняними та іноземними вченими та забезпечення проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт суб’єктами наукової і науково-технічної діяльності.

Положення про Центр та регламент доступу до наукового обладнання та користування ним затверджуються
  1   2



Схожі:

Закон україни про внесення змін до Закону України «Про наукову І науково-технічну діяльність» iconЗакон україни про внесення змін до Закону України «Про наукову І науково-технічну діяльність»
Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №12, ст. 165, 1993 р., №17,...
Закон україни про внесення змін до Закону України «Про наукову І науково-технічну діяльність» iconПоложення (норми) чинного Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" Зміст відповідного положення (норми) проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність"
Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”
Закон україни про внесення змін до Закону України «Про наукову І науково-технічну діяльність» iconЗакон україни про внесення змін до Закону України «Про наукову І науково-технічну діяльність» Верховна Рада України постановля є

Закон україни про внесення змін до Закону України «Про наукову І науково-технічну діяльність» iconЗакон україни про внесення змін до Закону України «Про наукову І науково-технічну діяльність» Верховна Рада України постановля є

Закон україни про внесення змін до Закону України «Про наукову І науково-технічну діяльність» iconЗакон україни про внесення змін до Закону України «Про наукову І науково-технічну діяльність» Верховна Рада України постановля є

Закон україни про внесення змін до Закону України «Про наукову І науково-технічну діяльність» iconЗакон україни про внесення змін до Закону України «Про наукову І науково-технічну діяльність» Верховна Рада України постановля є

Закон україни про внесення змін до Закону України «Про наукову І науково-технічну діяльність» iconЗакон україни про внесення змін до Закону України «Про наукову І науково-технічну діяльність» Верховна Рада України постановля є

Закон україни про внесення змін до Закону України «Про наукову І науково-технічну діяльність» iconЗакон україни про внесення змін до Закону України «Про наукову І науково-технічну діяльність» Верховна Рада України постановля є

Закон україни про внесення змін до Закону України «Про наукову І науково-технічну діяльність» iconЗакон україни про внесення змін до Закону України «Про наукову І науково-технічну діяльність» Верховна Рада України постановля є

Закон україни про внесення змін до Закону України «Про наукову І науково-технічну діяльність» iconЗакон україни про внесення змін до Закону України «Про наукову І науково-технічну діяльність» Верховна Рада України постановля є

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©bal.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи